Чому Версальсько-Вашингтонська система приховувала в собі загрозу виникнення нової світової війни
Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин - світовий порядок, основи якого були закладені по завершенні Першої світової війни 1914-1918 Версальським мирним договором 1919, договорів із союзниками Німеччини, а також угодами, укладеними на Вашингтонській конференції 1921-1922. Європейська (Версальська) частина цієї системи значною мірою була сформована під впливом політичних і військово-стратегічних міркувань країн-переможниць у Першій світовій війні (головним чином, Великобританії, Франції, США, Японії) при ігноруванні інтересів переможених і новостворених країн (Австрія, Угорщина, Югославія, Чехословаччина, Польща, Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія) , що робило цю структуру вразливою з-за вимог її перетворення і не сприяло довготривалій стабільності в світових справах. ОсновуВерсальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин в Європі становили:Версальський мирний договір(1919) і тісно пов'язані з ним: Сен-Жерменський мирний договір(1919), Нейиский мирний договір (1919),Тріанонський мирний договір(1920),Севрський мирний договір (1920).Відмова США від участі вфункціонуванні Версальської системи, ізоляція Радянської Росії і антинімецькаспрямованість перетворювали її в незбалансовану і неуніверсальну, тим самимзбільшуючи потенціал майбутнього світового конфлікту. Вашингтонська система, якапоширюється на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, відрізнялася великоюрівновагою, але теж була неуніверсальною. Її нестабільність обумовлювалиневизначеність політичного розвитку Китаю, мілітаристський зовнішньополітичнийкурс Японії, ізоляціонізму США та ін. Версальська система - цесистема післявоєнного устрою світу. Її характерною рисою була антирадянськаспрямованість. Найбільшу вигоду від Версальської системи отримали Великобританія,Франція і США. В цей час в Росії йшла громадянська війна, перемога в якійзалишилася за більшовиками. Росія почала встановлювати дипломатичні відносини зАфганістаном, Прибалтикою, Фінляндією. Намагалася також встановити дипломатичнівідносини з Польщею, але Пілсудський натомість підписав угоду з одним ізкерівників Центральної Ради і польські війська вступили на територію України.Росія спробувала знову приєднати Україну і Польщу, але поляки завдали їй тяжкеураження, в результаті якого більшовицьке керівництво змушене було піти на мирз Польщею. Польща зберегла за собою Західну Україну і Західну Білорусію.Вашингтонські угоди - конференція була скликана для того, щоб розглянутипитання про післявоєнний співвідношенні сил в Тихоокеанському басейні і прообмеження морських озброєнь. Американська дипломатія прагнула взяти реванш запоразку в Парижі і домогтися посилення свого впливу у вирішенні важливихміжнародних проблем. 13 грудня 1921 - «Договір чотирьох держав»(Великобританія, США, Франція і Японія) стосувався взаємних гарантійнедоторканості острівних володінь учасників в басейні Тихого океану(закріплення статус-кво) ; «Договір п'яти держав» (Великобританія, США, Японія,Франція і Італія) забороняв будівництво військових кораблів, тоннаж яких перевищувала35 тис. т. , встановлював співвідношення між флотами цих країн за класомлінкорів в пропорції 10:10:6:3,5:3,5, закріпивши лідерство перших двох.«Договір дев'яти держав» (США, Британія, Франція, Японія, Італія, Бельгія,Голландія, Португалія і Китай) проголошував принцип поваги суверенітету,територіальної та адміністративної недоторканності Китаю. Він зобов'язував всіхучасників дотримуватися принципів «відкритих дверей» і «рівних можливостей» уторгівлі і розвитку промисловості на всій території Китаю. Договори, укладеніна Вашингтонській конференції, доповнювали систему договорів, підписаних у1919-1920 між країнами-переможницями і країнами, які програли світову війну. У1919-1922 - склалася Версальсько-Вашингтонська система міжнародних договорів, покликанаформально закріпити підсумки Першої світової війни.
